Перша головоломка пазл була покликана допомогти в навчанні географії маленьких дітей. У 1760 році Джон Спілсбері наклеїв карти на дерево і розрізав їх на частини. Він не знав, що його винахід стане народженням першої головоломки. Відтоді діти вчать географію, граючи в головоломку. А пазли Спілсбері продавалися в елітні школи-інтернати.

                Спочатку пазли називалися "Розсічені карти". Але вони призначалися не тільки для дітей; вони були модною розвагою і серед (багатих) дорослих. Завдяки своїй популярності, інші винахідники пазлів створювали пазли з різними сюжетами, не тільки з картами. У 18 столітті пазли розробляються для занять і розваг; виготовляються шматочки, на яких зображені тварини, алфавіт, пейзажі, дитячі віршики та сучасні герої.

               Пазли дуже корисні для розвитку мислення та пізнавальних здібностей людини. За даними Альцгеймерівського Товариства Канади (Alzheimer Society of Canada) складання пазлів є одним із занять, що допомагають підтримувати активність мозку й сприяти тим самим зменшенню ризику розвитку хвороби Альцгеймера. Ця гра також є терапевтичним інструментом для дітей-аутистів.